Вигідне розташування Ефіопії на мапі світу забезпечує їй стратегічне позиціонування як «стартового пункту» на Африканському Розі, неподалік від ринків Близького Сходу. Ефіопія не має виходу до моря, межує з Еритреєю, Сомалі, Кенією, Південним Суданом та Суданом і останні два десятиліття використовує морські порти сусідньої Республіки Джибуті. У даний час понад 95%міжнародної торгівлі Ефіопії проходить через порти Джибуті, а решта обсягу торгівлі – через порт Сомаліленду Бербера та Порт Судан. У березні 2018 року Ефіопія уклала угоду з адміністрацією портів Сомаліленду та компанією DP World про придбання 19% акцій спільного підприємства, що розробляє порт Бербера. Угода допоможе Ефіопії забезпечити додаткові логістичні ворота для збільшення імпортної та експортної торгівлі. Завдяки мирній угоді 2018 р. з Еритреєю, Ефіопія маєможливість найближчим часом відновити доступ до еритрейських портів Асаб і Массава для своєї міжнародної торгівлі.

Володіючи людським потенціалом у понад 115 мільйонів населення (2020 р.), Ефіопія є другою за чисельністю населення країною на Африканському континенті після Нігерії (приблизно дві третини – віком до 30 років) та найшвидше зростаючою економікою в регіоні. Однак вона також є однією з найбідніших, з доходом на душу населення 850 дол. США.

Економіка Ефіопії є перехідною. 2020 року Уряд Ефіопії запровадив новий, більш ліберальний інвестиційний кодекс, розпочав процес приватизації монополії (Ethiotelecom) у телекомунікаційному секторі та ліквідував численні обтяжуючі норми. Уряд також розпочав реалізацію закону про державно-приватне партнерство, що передбачає приватні інвестиції у галузі генерації електроенергії та дорожнього будівництва. Недорога робоча сила, національна авіакомпанія «Ефіопські авіалінії» з більш ніж 100 напрямами авіасполучення та зростаючий споживчий ринок є ключовими елементами залучення іноземних інвестицій.

2020 року економіка Ефіопії показала зростання у 6,1% порівняно з 8,4% у 2019 році, зменшення обґрунтовується значною мірою через пандемію COVID-19. Зростання забезпечили в основному сектори послуг та будівництво, тоді як протипандемічні обмежувальні заходи для запобігання поширенню коронавірусу негативно вплинули на сфери гостинності, транспорту та зв'язку. Пандемія COVID-19 не вплинула на сільське господарство і його внесок у зростання дещо покращився у 2020 р.

Дефіцит бюджету, включаючи гранти, дещо зріс протягом 2020 року, фінансуючись переважно за рахунок казначейських облігацій. Податкові надходження зросли на 16%, але відношення податку до ВВП зменшилось до 9,2% у 2020 році з 10% у 2019 році через затримку із впровадженнямфіскальної реформи. Загальні державні витрати залишались стабільними, відповідно до стратегії фіскальної консолідації.

2020 року інфляція досягла 20,6%, що значно перевищило запланований рівень у 8%, внаслідок викликаних пандемією коронавірусу зривів функціонування ланцюгів поставок та експансивної монетарної політики.

У листопаді 2020 року офіційний курс був девальвований приблизно на 8% - до 35,0 ефіопських бир (ЕТВ) за долар США. Експортні доходи зросли на 12% у 2020 році, оскільки експорт золота, квітів, кави та наркотичного чату зріс, тоді як імпорт зменшився на 8,1%. Загалом імпорт Ефіопії за останні три роки пережив незначне зменшення значною мірою через зменшення програм державних інвестицій та значний дефіцит іноземної валюти. Показники експорту країни залишаються слабкими, знижуючись через падіння цін на сировину та завищений обмінний курс. Гострий дефіцит іноземної валюти (ефіопський бір не є вільно конвертованою валютою) та відсутність ринків капіталу гальмують зростання приватного сектору. Компанії часто стикаються з тривалими термінами імпорту товарів та експорту через фінансові перепони, вузькі місця в логістиці, високі транспортні витрати та бюрократичні затримки. Ефіопія не є підписантом основних договорів про права інтелектуальної власності.

Експорт сфери послуг 2020 року скоротився приблизно на 6%, здебільшого через зменшеннядоходів від державної авіакомпанії «Ethiopian Airlines». Прямі іноземні інвестиції впали на 20% (до 2,2% ВВП), а особисті грошові перекази – на 10% (до 5,3% ВВП).

Основними викликами Ефіопії є підтримка позитивного економічного зростання та прискорення скорочення бідності, що вимагає значного прогресу у створенні робочих місць, а також покращення системи адміністрування. Уряд виділяє значну частину свого бюджету на програми та інвестиції для бідних. За прогнозами експертів, бідність мала зменшитися з 23,5% у 2016 році до 19% до кінця 2020 року, але втрата робочих місць, зумовлена пандемією коронавірусу, яка, за оцінками, становить 2,5 млн. місць, перешкоджає зменшенню бідності. Уряд Ефіопії розпочав новий 10-річний перспективний план, який діятиме з 2020 до 2030 рр. План має на меті підтримати значне економічне зростання, досягнуте в рамках Планів зростання та трансформації, при цьому більше акцентуючи увагу на приватному секторі.

Ефіопія переживає найстрашніше за останні десятиліття нашестя сарани. Це може підірвати досягнення з розвитку та загрожувати продовольчій безпеці та засобів для життя мільйонів ефіопців.Політичні кризи, пов'язані із соціальними заворушеннями та військовим протистоянням в регіоні Тиграй, можуть негативно вплинути на зростання за рахунок зниження прямих іноземних інвестицій, туризму. Обмежена конкурентоспроможність, яка стримує розвиток виробництва, створення робочих місць та збільшеня експорту. Уряд Ефіопії націлений на розширення ролі приватного сектору за рахунок іноземних інвестицій та промислових індустріальних парків, щоб зробити темпи зростання Ефіопії більш стійкими.

Середньострокові економічні перспективи країни залежать від вирішення ситуації з COVID-19, темпів економічного відновлення та інших потрясінь таких як громадянська боротьба та зміна клімату. Прогнозується, що зростання реального ВВП у 2021 році уповільниться до 2% з подальшим відновленням до приблизно 8% у 2022 році. Грошово-кредитна політика залишатиметься гнучкою у відповідь на вимоги Уряду Ефіопії щодо фінансування. Очікується, що збільшення використання фінансових операцій на відкритому ринку поступово зменшить інфляцію. За прогнозами, дефіцит бюджету збільшиться з огляду на затримку з впровадженням реформи фіскальної політики та COVID-19. Ключовими негативними ризиками для економічного прогнозу є низька довіра інвесторів, частково через спорадичні внутрішні конфлікти, слабкість у глобальному зростанні та кліматичні зміни.

Основними торгівельними партнерами країни є Китай, Туреччина, Індія, Італія, США, Джибуті, Саудівська Аравія. Найбільший обсяг прямих іноземних інвестицій в Ефіопію надходить з Китаю, за ним слідують Саудівська Аравія і Туреччина.

Станом на червень 2020 року загальний державний борг становив близько 57% ВВП, трохи більше половини якого зовнішній. З 2017 року Ефіопія класифікується як країна з високим ризиком виникнення проблем з державним боргом через слабкі показники експорту в поєднанні зі збільшенням інвестицій в державну інфраструктуру, що потребують значного імпорту.

За основними рейтинговими економічними показниками ситуація Ефіопії виглядає так: